Заходьте всередину набору LEGO® Icons «Дивні дива: Будинок Кріла» — якщо наважитеся

Глибокий вдих. Ні, не так: глибооооокий вдих! Ви зможете! Це ж лише будинок — старий, зловісний, зачарований та з цілою низкою загадкових зникнень. Що тут може піти не так? Хіба що… ви застрягнете у Вивороті або, ще гірше... у лігві розуму Векни. Нащо було погоджуватися?

Слава Богу, ви тут! Я б нізащо не наважився досліджувати будинок Кріла без вас! Не проти, якщо я посунуся до вас, зовсім трооохи ближче? О, так значно краще! Знаю, зовні цей будинок наче безневинний: вікторіанська архітектура, крутий дах, центральна вежа й усі ці вишукані деталі. Але ми ж із вами в курсі, що там сталося. І такі старі готичні маєтки жахів, як будинок Кріла, лякають мене просто до кубиків! Дайте-но мені швиденько зробити дихальну вправу, щоб зібратися докупи, а тоді одразу зайдемо: вдих… видих… вдих… видих… Гаразд, уперед. Повертайте ручку. Я буду поруч із… е-е… позаду вас. На рахунок три? Один, два, два з чвертю, два з половиною… *Скриииип*...

Три… Йой! Цей коридор лякає просто до мурашок! Якщо не зважати на те розкішне вітражне вікно у вхідних дверях, звісно. Деталі просто моторошно бездоганні. Але я не дам себе зачарувати! Ми все ж у непростому будинку. І було б наївно думати, що телефон тут ловитиме сигнал, якщо ми (тьфу-тьфу, стукаю по дереву, та й узагалі по всьому) потрапимо в… ну… лапи Векни. Ви точно-точно хочете йти далі? Так? Ну гаразд… Але майте на увазі: тут сім кімнат, включно з цим коридором, на трьох поверхах, тож статистично ми будемо налякані… е-е… В КОЖНІЙ із них. О, бачу, ви вже йдете до наступної кімнати… ЗАЧЕКАЙТЕ!

Хм… це тільки мені здається, чи ця вітальня насправді на вигляд досить… затишна? Старовинна вікторіанська естетика у поєднанні з сучасними елементами. Диван наче м’який на дотик, а на журнальному столику навіть лежить газета. Не проти, якщо я підійду туди й погляну на заголовки? «Дивні дива: перша тінь». Так… Звучить як щось неприємне. Чому б це не могло бути щось на кшталт: «Дивні дива: всі вижили, і більше нічого дивного не відбувається»? Ця кімната дійсно могла б бути досить затишною, знаєте, якби Векна не чатував у кожному кутку. Але він десь тут! То що скажете, може, просто підемо звідси? О, ви хочете оглянути наступну кімнату. Хм… звісно, хочете… Тоді йдіть попереду…

Боже... Здається, раніше це була їдальня, де сім’я Крілів збиралася за (як їм здавалося) звичайною сімейною вечерею. А тепер тут лише їхні духи. Дивіться, обідній стіл досі накритий, а ще тут стоять свічки та всілякі такі штуки. Фух, ця кімната мене справді лякає, тож не варто тут затримуватися. Може, підемо далі?

Уф! Ми обійшли перший поверх! Хочете піти і на другий? Це лампа щойно блимнула, чи це я занадто активно кліпаю? Гаразд, певно, час іти нагору.

Чому ці дошки так скриплять? Ніби вбудована сигналізація для демогоргонів. Я не плачу, чесно… Просто алергія на пил. Гаразд, ось вам другий поверх. Раніше тут були спальні Аліси та Генрі. Я буквально відчуваю, як 2593 кубики цього будинку вібрують від жахливих історій. Ви зазирніть у кімнату Генрі, а я буду тут, зовні… охоронятиму. Погляньте, його ліжко, тумбочка та скринька з іграшками — усе тут. Фу, і той павук у банці поруч із ліжком теж. Боже мій, ви бачите малюнок, що лежить на скриньці з іграшками? Схоже на Мозкожера! Уявіть, що ви побачили такий малюнок у своєї дитини... навряд чи ви б мали бажання повісити його на холодильник.

А бідна Аліса з сусідньої кімнати? Весела, енергійна дівчинка… Яка трагедія! Її ліжко та іграшки досі стоять у кімнаті, а он її книжки, акуратно складені перед каміном. Трохи дивно, що на ліжку лежить капелюх, чи не так? Можливо, це нічого не означає. Ви ж не думаєте, що це капелюх Векни, правда?! Краще не чіпаймо його, про всяк випадок.

Уявіть собі, що саме на цьому поверсі Генрі виріс і перетворився, ну, знаєте, на Векну. Від самої думки про це холодне горище здається навіть привабливим. Знаєте що, ходімо оглянемо горище!

Добре, що ми втекли з того поверху! Навіть величееееезний павук зараз здається цілком нешкідливим! Не те щоб із ним хотілося гратися, як це робив Генрі... фу, аж мурашки по шкірі! Погляньте на всі ці лампи та свічки. Тут навіть радіо є. Уявіть собі: Віктор Кріл колись думав, що на горищі ховається демон. А виявилося, що справжнє чудовисько було просто внизу.

Знаєте що?! Ми обійшли весь будинок — і залишилися цілими та неушкодженими! Насправді це було не надто й страшно. Навіть не знаю, чому мені тут усе здавалося таким лячним!

Гей, як думаєте, для чого це? Йой.

Чому тут раптом стало так холодно? Стривайте, це що, летючі часточки? І… дзвін годинника?! О ні, здається, я щось запустив, і нас ось-ось затягне до лігва розуму Векни! Швидше! Поки Векна не з’явився, скажіть, яка ваша улюблена пісня? Може, радіо спрацює!

Добре, що на під'їзній доріжці стоїть машина Стіва! Це означає, що він, Одинадцять, Майк та решта компанії з «Дивних див» скоро будуть тут і врятують нас. Ви ж теж так думаєте? Ось-ось…

ПРАВДА Ж…?!

STRANGER THINGS ™/© Netflix. Used with permission.